ОРЕСТ ШУПЕНЮК
Вітаємо вас, це «Екіпаж» в складі Ірини Твердовської, Олексія Мочанова і Ореста Шупенюка. Сьогодні ми в Барселоні, на пан-європейському тесті нового Nissan на прізвисько Qashqai.
Середина лютого, практично літо в Іспанії, і Nissan проводить тут тест для європейських журналістів з тих країн, які будуть їздити згодом на цьому Nissan. Nissan вже має п’ять повнопривідних моделей – Patrol, X-Trail, Murano, Navara і Pathfinder. Qashqai – шостий у списку повнопривідних моделей.
Чим по суті є Qashqai? Це є автомобіль гольф-класу з високим 20-сантиметровим кліренсом і повним приводом. Машина загалом справляє враження, про позитивні чи негативні не буду зараз говорити, але вона є неоднозначною. Неоднозначність в тому, що поки що для неї в нашому менталітеті нема місця. Такого ще не було. І Nissan наполягає на тому, що вони започаткували новий клас, новий сегмент.
Машина для міста, це однозначно, Nissan інакше і не каже. Якщо ви рухаєтесь щодня містом, то не факт, що у вас ззаду будуть охоронці три сидіти, амбали по два метри. Однак, якщо таке станеться, то тут вони помістяться. Місця цілком достатньо.
Панель приладів справляє враження мотоциклетної, і я думаю, що не лише на мене. Нісанівці нам на вухо по секрету сказали, що все-таки ініціація була від мотоцикла. Вони намагалися надати машині якоїсь спортивності. Воно нормально читається, все на своїх місцях, нічого не перекривається. Сидиш високо, ігноруєш ями. Шкода, що в Барселоні нема достойних ям і нерівностей. Може у нас буде нагода в Україні її взяти на більш докладний тест. Але по підвісці, з того, що ми тут попрасували пару десятків лежачих поліцейських, підвіска хороша. На трасі, на великій швидкості, вона стоїть, тримає дорогу і вас на цій дорозі так, як цього очікується, так, як цього хочеться.
Заводимо без ключів, ключі в кишені, витягувати не треба, досить вашої присутності і ваших ключів в вашій кишені. Машина тиха. Це важливий фактор для автомобіля, який експлуатується в місті. Машина достатньо комфортна, теж для міста. Загалом ми отримуємо, мабуть, дійсно щось нове, тому що ти знаєш, що ти їдеш в автомобілі гольф-класу, але ти сидиш на півтори голови вище, ти знаєш, що під тобою 20 см кліренсу, а значить, наші ями можна проїжджати сміливіше, щонайменше. Огляд великий. І за цих всіх умов ви розумієте, що ваші можливості зростають.
Що вибрати – це вже питання аналітики, треба взяти голову в руки і зрозуміти, що тобі треба. Справа в тому, що у Qashqai є комплектація з переднім приводом. Є комплектація з повним приводом. Є повна комплектація, зі шкірою, з клімат-контролем, з навігацією, з камерою заднього виду. Ціни різні, якщо хтось хоче мати кліренс, але у нього немає необхідності в повному приводі, це теж доступно. З того, що трошки напружує – це педаль зчеплення на механічній коробці. Вона достатньо туга, а в парі з надлегким газом оце ось співвідношення трошки напружує в сенсі світлофорів – встав, поїхав. Є автомат для цього. Кермо малозрозуміле, хотілося б більшої інформативності. В місті це не так відчувається, а ось на трасі ти задаєш йому своє бажання і відчуваєш, що електропідсилювач не так відпрацьовує,. Це не проблема Qashqai, це проблема багатьох нових автомобілів, де відлаштувати електропідсилювач є не так просто.
Навіть на чотирьох-пяти тисячах обертів мотор не надокучає. На холостому ходу його просто не чути. До нього треба звикати, треба подивитися на панельку, що мотор працює.
В Україні багато людей вже зрозуміли, що треба рухатися на повному приводі. Це оправдано всім. Навіть просто мокрим асфальтом, не кажучи вже про зиму, якої в нас немало, лише цього року так сталося. А ось їздити на високому 20-сантиметровому кліренсі – це, що називається, даність. І при цьому не платити за великий джип. Тому Qashqai в цьому сенсі – якщо не відкриття, то дуже великий акцент. Nissan постарався зробити машину, узгодивши всі потреби і запхавши її в більш-менш прийнятну ціну. Я думаю, що в Україні дуже багато людей повинні розглянути цю машину як одного з перших кандидатів на покупку.
Чим ще приваблює Qashqai з першого погляду, зі старту? На агресивних українських дорогах хочеться якогось захисту, хочеться почувати себе впевненіше, ніж це можна зробити на звичайному легковику гольф-класу, скажімо. Хочеться своїх родичів, дружину, дитину посадити на захищену машину. Щоб трошки вище, трошки краще і трошки з кращими якостями прохідності. В Україні ще скоро не буде хороших доріг, а автомобілі, на яких можна ці дороги долати зараз, вже є. Ось це, я думаю, головний козир Nissan Qashqai.
Qashqai іде з 1,6-літровим мотором, 2-літровим бензиновим мотором, є ще два дизелі. Поки що дизелі в Україну не підуть. Nissan готовий поставляти, але не готові заправляти тою соляркою, яка не є дизпаливом у нас.
2-літровий мотор 140 сил має. По місту не відчуваєш ніякого дискомфорту. На трасі, коли ти скидаєшся з якоїсь швидкості, 120, 140, і тобі треба знов цю швидкість набрати, виникають проблеми. Чому? Знов-таки, не системна проблема Nissan, це так звані задушені мотори вимогами екології Євро 4.
Хто ж таки ходить у нього в конкурентах? Навіть самі нісанівці не готові сказати, тому що вони наполягають на тому, що вони започаткували новий клас. Але ж ми українці, ми знаємо, і у нас трошки інше відношення до цього. З моєї точки зору, це, мабуть, весь гольф-клас, якщо не брати до уваги, що тут може бути повний привід. Це щось з кросоверів, оскільки Qashqai і є кросовером, малим кросовером, чи не найменшим. Там може бути Hyundai Santa Fe, скажімо. Вони десь перетинаються і по ціні, і по калібру, і по можливостям. Тобто якщо ви захочете розглядати Qashqai, як машину свого вибору, ви повинні взяти прайс-листи дилерів і подивитися елементарно, хто що пропонує вам і за які гроші. Пізніше це все накласти на свої потреби і зробити єдиний правильний вибір.
Чи звернув би я свою особисту увагу на Qashqai? Звернув би. Коли починаєш пригадувати 10-15-градусні зими, нечищені дороги, пробки, то розумієш, що тут, на цій машині в тебе можливостей в півтора-два рази більше, ніж на звичайному гольф-класі. Але я б розглядав, мабуть, дизель. Я багато рухаюся, у мене десь близько 40 тисяч річних виходить, і ось тут він би мені дуже придався. Але знов-таки я не готовий платити за постійну заміну фільтрів, за постійний догляд і таке інше. Однак когось з родичів я б хотів посадити, власне, на таку машину. Тут може нема нічого такого видатного у сенсі презентабельності, в сенсі дизайну, але тут дуже щільно пропрацьовані питання прохідності, безпеки на дорозі і позашляхових можливостей. А це підкуповує часом більше, ніж дизайн.
Мені надзвичайно цікаво, що би в цій ситуації сказав би Льоша Мочанов. Шкода, що немає зараз цієї можливості, вона обов’язково найближчим часом з’явиться. Це його територія, це територія людини, яка машину більше відчуває, набагато більше. І ось ці повнопривідні штуки він би трактував набагато краще. А ось Іра Твердовська, мабуть би, прийняла його таким, як є. Не факт, але я допускаю, що їй би сподобалося.
