ІРИНА ТВЕРДОВСЬКА
Це Китай. Китайські вулиці, хмарочоси, автомобілі. Саме китайські автомобілі наробили галасу в останні рік-півтора у світі. Їм раптово почали приділяти увагу поважні видання. Вони взяли на себе сміливість презентувати свої авто на авторитетних салонах. Вони мають амбіції увійти в десятку лідерів.
Все починалося майже 10 років тому. Тоді автомобільної промисловості у Піднебесній практично не існувало. За короткий термін країна з населенням 1300 мільйонів створила таку потужну індустрію, що зараз їй вже замало місця на батьківщині. Китайці не ставили собі за мету зробити щось своє. Вони копіювали відомі бренди та моделі, причому копіювали безбожно. І поки європейці та американці зверхньо посміювалися, китайці будували заводи. General Motors спробував судитися з китайськими компаніями через плагіат, і це не єдина відома корпорація, яка намагалася захистити свої авторські права. Все марно.
На сьогодні існує близько семи потужних китайських автомобільних компаній, що заявляють про свої серйозні наміри.
Китайский завод Chery на сегодняшний день является самым серьезным игроком на мировом рынке, представляющим Поднебесную. Это самая маленькая и самая младшая модель, она называется Chery QQ. Устанавливается двигатель либо 0,8 л, либо 1,1 л
Китайська модель QQ зявилася завдяки корейській компанії Daewoo. Саме цей виробник випустив на ринок кілька років тому модель Matiz. А вже у 2003 китайці випустили QQ. Одна з варіацій назви – «зозулятко». За твердженням представників підприємства, усі автомобілі проходять випробування, причому не тільки на заводі, а і в національному центрі тестування.
На территории китайского завода нельзя ездить одной без сопровождения представителей предприятия. Поэтому мы будем ездить вдвоем. What is your name?
- My name is …
- Вот вместе с ним мы и будем ездить.
- No, no, stop!...
Представитель Chery только что очень возмущался, мы неправильно ездили по площадке и нарушали правила движения именно на этой площадке. Но если бы кто только мог себе представить, как передвигаются на китайских улицах – там вообще нет никаких правил.
Впрочем, о том, как ездят на китайских улицах, мы расскажем вам в следующий раз. А сейчас несколько слов, первых впечатлений. В принципе, машинка достаточно славная, внешне она мне очень нравится. Моментально привыкаешь к габаритам, в салоне достаточно симпатично, хотя, конечно, пластик, конечно, жесткий. Немножко портит впечатление педаль сцепления, она даже не то чтобы жесткая, она какая-то очень резкая, и коробка переключения передач. Пока некомфортно, пока никак не могу привыкнуть.
Ми зустріли на заводі чимало іноземних фахівців. Австрійці, німці… Вони тут для того, щоб, з одного боку, провадити свого роду лікнеп серед китайців, а з іншого, контролювати процес виробництва, у якому використовується іноземна техніка. Про статки іноземців нічого не скажу, бо не знаю, а ось зарплатню китайських робочих дізналися – 150 доларів на місяць вважаються пристойними грошима.
Все, с кем нам приходилось говорить на тему китайской автомобильной промышленности, утверждали одно: они стали бы покупать китайские машины только при двух условиях – если те будут хорошего качества, и, самое главное, будут стоить дешево.
Маленький QQ можна купити в Китаї за 3500 доларів, позашляховик Tiggo – за 15-18 тисяч, а престижний седан від Chery стане вам від 13500 до 20000 у доларовому еквіваленті. Це стосовно цін. Але існує ще одна сторона медалі – якість, і про неї ми вже будемо говорити наступним разом, за підсумками власного тест-драйву.
